ранчеро

ранче́ро

невідм., ч.

Власник ранчо.

Значення в інших словниках

1. ранчеро — ранче́ро іменник чоловічого роду, істота власник ранчо  Орфографічний словник української мови
2. ранчеро — РАНЧЕ́РО, невідм., ч. Власник ранчо.  Словник української мови у 20 томах
3. ранчеро — ранче́ро (ісп. ranchero) власник ранчо.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. ранчеро — рос. ранчеро власник маєтку (ранчо), садиби, ферми.  Eкономічна енциклопедія