Словник української мови у 20 томах

ранчеро

РАНЧЕ́РО, невідм., ч.

Власник ранчо.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. ранчеро — ранче́ро іменник чоловічого роду, істота власник ранчо  Орфографічний словник української мови
  2. ранчеро — невідм., ч. Власник ранчо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ранчеро — ранче́ро (ісп. ranchero) власник ранчо.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. ранчеро — рос. ранчеро власник маєтку (ранчо), садиби, ферми.  Eкономічна енциклопедія