рахівниця

рахівни́ця

-і, ж.

Простий лічильний прилад у вигляді чотирикутної рами з поперечними металевими прутиками і нанизаними на них кісточками для грошових та інших підрахунків.

Значення в інших словниках

1. рахівниця — рахівни́ця іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. рахівниця — РАХІВНИ́ЦЯ, і, ж. Простий лічильний прилад у вигляді чотирикутної рами з поперечними металевими прутиками й нанизаними на них кісточками для грошових та інших підрахунків. Оксен .. клацав на рахівниці, підраховуючи, який приблизно урожай сіна буде в цьому році (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах
3. рахівниця — РАХІВНИ́ЦЯ, і, ж. Простий лічильний прилад у вигляді чотирикутної рами з поперечними металевими прутиками і нанизаними на них кісточками для грошових та інших підрахунків. Оксен..  Словник української мови в 11 томах
4. рахівниця — рос. счеты стародавній лічильний прилад. Використовувався до початку другої половини XX ст. у бухгалтерському обліку. Витіснений сучасною обчислювальною технікою.  Eкономічна енциклопедія