Великий тлумачний словник сучасної мови

рахітичний

рахіти́чний

-а, -е.

Стос. до рахіту. Рахітична голова.

|| Хворий на рахіт.

|| перен. Бездарний змістом і формою.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. рахітичний — рахіти́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. рахітичний — див. поганий; слабий  Словник синонімів Вусика
  3. рахітичний — РАХІТИ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до рахіту. Чіпляючись за одвірок, зіп'ялося [дитинча] на тоненькі рахітичні ніжки (М. Олійник); Рахітична голова; // Хворий на рахіт. Листя волоського горіха .. застосовується для ванн рахітичним і золотушним дітям (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  4. рахітичний — Рахіти́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. рахітичний — РАХІТИ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до рахіту. Чіпляючись за одвірок, зіп’ялося [дитинча] на тоненькі рахітичні ніжки (М. Ол., Леся, 1960, 84); Рахітична голова; // Хворий на рахіт. Листя волоського горіха..  Словник української мови в 11 томах