рахітичний
РАХІТИ́ЧНИЙ, а, е.
Стос. до рахіту.
Чіпляючись за одвірок, зіп'ялося [дитинча] на тоненькі рахітичні ніжки (М. Олійник);
Рахітична голова;
// Хворий на рахіт.
Листя волоського горіха .. застосовується для ванн рахітичним і золотушним дітям (з наук. літ.);
Якщо до порцій буряку й моркви у раціон свиноматки додати по три кілограми просяної полови на день та сінного борошна, тоді не з'являтимуться рахітичні поросята (з газ.);
// перен. Бездарний змістом і формою.
Скажіть мені: кому потрібні рахітичні оті сонети та пісні? Народу, скажете? голодним? (П. Тичина).
Словник української мови (СУМ-20)