рахітичний
РАХІТИ́ЧНИЙ, а, е.
Стос. до рахіту.
Чіпляючись за одвірок, зіп'ялося [дитинча] на тоненькі рахітичні ніжки (М. Олійник);
Рахітична голова;
// Хворий на рахіт.
Листя волоського горіха .. застосовується для ванн рахітичним і золотушним дітям (з наук. літ.);
Якщо до порцій буряку й моркви у раціон свиноматки додати по три кілограми просяної полови на день та сінного борошна, тоді не з'являтимуться рахітичні поросята (з газ.);
// перен. Бездарний змістом і формою.
Скажіть мені: кому потрібні рахітичні оті сонети та пісні? Народу, скажете? голодним? (П. Тичина).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рахітичний — рахіти́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- рахітичний — див. поганий; слабий Словник синонімів Вусика
- рахітичний — -а, -е. Стос. до рахіту. Рахітична голова. || Хворий на рахіт. || перен. Бездарний змістом і формою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рахітичний — Рахіти́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- рахітичний — РАХІТИ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до рахіту. Чіпляючись за одвірок, зіп’ялося [дитинча] на тоненькі рахітичні ніжки (М. Ол., Леся, 1960, 84); Рахітична голова; // Хворий на рахіт. Листя волоського горіха.. Словник української мови в 11 томах