1. Словник української мови в 11 томах

рахітичний

РАХІТИ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до рахіту.

Чіпляючись за одвірок, зіп’ялося [дитинча] на тоненькі рахітичні ніжки (М. Ол., Леся, 1960, 84);

Рахітична голова;

// Хворий на рахіт.

Листя волоського горіха.. застосовується для ванн рахітичним і золотушним дітям (Лікар. рослини.., 1958, 69);

Якщо до порцій буряка й моркви у раціон свиноматки додати по три кілограми просяної полови на день та сінного борошна, тоді не з’являтимуться рахітичні поросята (Рад. Укр., 1.I 1965, 1);

// перен. Бездарний змістом і формою.

Скажіть мені: кому потрібні рахітичні оті сонети та пісні? Народу, скажете? голодним? (Тич., І, 1957, 66).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рахітичний — рахіти́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. рахітичний — див. поганий; слабий Словник синонімів Вусика
  3. рахітичний — -а, -е. Стос. до рахіту. Рахітична голова. || Хворий на рахіт. || перен. Бездарний змістом і формою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рахітичний — РАХІТИ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до рахіту. Чіпляючись за одвірок, зіп'ялося [дитинча] на тоненькі рахітичні ніжки (М. Олійник); Рахітична голова; // Хворий на рахіт. Листя волоського горіха .. застосовується для ванн рахітичним і золотушним дітям (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. рахітичний — Рахіти́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)