рацея
РАЦЕ́Я, ї, ж., заст. Довга й нудна промова з повчанням, напученням.
Став [Забрьоха] ту рацею казати, що йому дяк скомпонував вже давненько для такого случаю (Кв.-Осн., II, 1956, 156);
Терлецький хотів спом’янути давнину й почав рацею до академіста зятя, але заплутався на перших словах і замовк (Н.-Лев., III, 1956, 56).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рацея — раце́я іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- рацея — -ї, ж., заст. Довга й нудна промова з повчанням, напученням. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рацея — РАЦЕ́Я, ї, ж., заст. Довга й нудна промова з повчанням, напученням. Став [Забрьоха] ту рацею казати, що йому дяк скомпонував вже давненько для такого случаю [випадку] (Г. Словник української мови у 20 томах