рацея

РАЦЕ́Я, ї, ж., заст.

Довга й нудна промова з повчанням, напученням.

Став [Забрьоха] ту рацею казати, що йому дяк скомпонував вже давненько для такого случаю [випадку] (Г. Квітка-Основ'яненко);

Терлецький хотів спом'янути давнину й почав рацею до академіста зятя, але заплутався на перших словах і замовк (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рацея — раце́я іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. рацея — -ї, ж., заст. Довга й нудна промова з повчанням, напученням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рацея — РАЦЕ́Я, ї, ж., заст. Довга й нудна промова з повчанням, напученням. Став [Забрьоха] ту рацею казати, що йому дяк скомпонував вже давненько для такого случаю (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах