Значення в інших словниках
-
ревти —
ревти́ дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
ревти —
(- вола) рикати; (- людей) лементувати, РЕПЕТУВАТИ, ЗН. співати; (- бурю) вити, завивати, скиглити, голосити; ЖМ. плакати, ридати; (- гармати) гуркотіти, гримотіти.
Словник синонімів Караванського
-
ревти —
див. плакати
Словник синонімів Вусика
-
ревти —
[реиўти] реиву, реивеш, реивеимо, реивеите; мин. реив'іў, реиўла; нак. реиви, реив'іт'
Орфоепічний словник української мови
-
ревти —
РЕВТИ́ див. реві́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
ревти —
ГУДІ́ТИ (видавати протяжні низькі звуки), ГУСТИ́, ГУГОТІ́ТИ, ГУГОНІ́ТИ, ГУГНИ́ТИ (ГУГНІ́ТИ) розм.; СТУГОНІ́ТИ, ДУДНІ́ТИ, ДУДОНІ́ТИ підсил., ДУДІ́ТИ розм. (глухо); РЕВІ́ТИ, РЕВТИ́ (сильно); ФУ́РКАТИ, ФУРЧА́ТИ, ФУРКОТІ́ТИ підсил., ФУРКОТА́ТИ підсил. (перев.
Словник синонімів української мови
-
ревти —
Ревти́, реву́, реве́ш; рів, ревла́ і частіше реві́в, реві́ла (від реві́ти)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
ревти —
РЕВТИ́ див. реві́ти.
Словник української мови в 11 томах
-
ревти —
Ревти, -ву, -веш, одн. в. ревнути, -ну, -веш гл. 1) Ревѣть, заревѣть, мычать, замычать. Ведмідь на ретязі товсто реве. Ном. № 1337. Чого бик навик, того й реве. Ном. № 9565. На синьому морі лютий змій реве. Чуб. І. 140. 2) Орать, заорать, крикнуть.
Словник української мови Грінченка