Великий тлумачний словник сучасної мови

регенеративний

регенерати́вний

-а, -е, тех.

Прикм. до регенерат.

|| Признач. для регенерації.

|| Такий, що пов'язаний з відновленням чого-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. регенеративний — регенерати́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. регенеративний — [реигеинеиратиўнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
  3. регенеративний — РЕГЕНЕРАТИ́ВНИЙ, а, е, техн. Прикм. до регенера́т; // Признач. для регенерації.  Словник української мови у 20 томах
  4. регенеративний — регенерати́вний (від лат. regenerativus – відновлюючий) пов’язаний з відновленням чого-небудь; р. приймач – радіоприймач, де позитивний зворотний зв’язок спричинює підсилення (відновлення) вхідних високочастотних сигналів.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. регенеративний — РЕГЕНЕРАТИ́ВНИЙ, а, е, техн. Прикм. до регенера́т; // Признач. для регенерації.  Словник української мови в 11 томах