регенеративний

регенерати́вний

[ре^иге^ине^иратиўни^ей]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Значення в інших словниках

1. регенеративний — регенерати́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. регенеративний — -а, -е, тех. Прикм. до регенерат. || Признач. для регенерації. || Такий, що пов'язаний з відновленням чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. регенеративний — РЕГЕНЕРАТИ́ВНИЙ, а, е, техн. Прикм. до регенера́т; // Признач. для регенерації.  Словник української мови у 20 томах
4. регенеративний — регенерати́вний (від лат. regenerativus – відновлюючий) пов’язаний з відновленням чого-небудь; р. приймач – радіоприймач, де позитивний зворотний зв’язок спричинює підсилення (відновлення) вхідних високочастотних сигналів.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. регенеративний — РЕГЕНЕРАТИ́ВНИЙ, а, е, техн. Прикм. до регенера́т; // Признач. для регенерації.  Словник української мови в 11 томах