рельєфний

рельє́фний

-а, -е.

1》 Який виступає над поверхнею; опуклий.

|| З випуклим узором на поверхні.

Рельєфна карта — макет (карта) із скульптурним зображенням нерівностей земної поверхні.

2》 перен. Чітко окреслений, яскраво виражений; виразний.

Значення в інших словниках

1. рельєфний — рельє́фний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. рельєфний — (- зображення) об'ємний; (орнамент) опуклий; (образ) виразний, чітко окреслений, яскраво відтворений.  Словник синонімів Караванського
3. рельєфний — див. виразний  Словник синонімів Вусика
4. рельєфний — Опуклий, ясний  Словник чужослів Павло Штепа
5. рельєфний — РЕЛЬЄ́ФНИЙ, а, е. 1. Який виступає над поверхнею; опуклий. На стінах шлюзу, якщо не Каховського, то, можливо, Кременчуцького, слід було б написати рельєфними літерами імена і прізвища всіх будівників станції (О.  Словник української мови у 20 томах
6. рельєфний — рельє́фний (від рельєф) 1. Опуклий. 2. Переносно – виразний, чіткий.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. рельєфний — ВИРА́ЗНИЙ (легкий для сприймання, розуміння), ЧІТКИ́Й, РОЗБІ́РЛИВИЙ, ВИРАЗИ́СТИЙ, ЯСКРА́ВИЙ, Я́СНИ́Й, РЕЛЬЄ́ФНИЙ. Дорослі ніколи не хотіли відповідати прямо й намагалися уникнути виразної відповіді (Ю. Смолич); І вслухався (Синявін) у доччину розмову.  Словник синонімів української мови
8. рельєфний — Рельє́фний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. рельєфний — РЕЛЬЄ́ФНИЙ, а, е. 1. Який виступає над поверхнею; опуклий. На стінах шлюзу, якщо не Каховського, то, можливо, Кременчуцького, слід було б написати рельєфними літерами імена і прізвища всіх будівників станції (Довж.  Словник української мови в 11 томах