реобаза

реоба́за

-и, ж.

Мінімальна сила постійного електричного струму, що здатна викликати збудження нерва чи м'яза при тривалій його дії.

Значення в інших словниках

1. реобаза — реоба́за іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. реобаза — РЕОБА́ЗА, и, ж., біол. Найменша сила постійного електричного струму, що викликає збудження в живих тканинах.  Словник української мови у 20 томах