реобаза

РЕОБА́ЗА, и, ж., біол.

Найменша сила постійного електричного струму, що викликає збудження в живих тканинах.

Значення в інших словниках

1. реобаза — реоба́за іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. реобаза — -и, ж. Мінімальна сила постійного електричного струму, що здатна викликати збудження нерва чи м'яза при тривалій його дії.  Великий тлумачний словник сучасної мови