репиця

ре́пиця

-і, ж.

Основа хвоста хребетних тварин.

Значення в інших словниках

1. репиця — Ре́пиця, -ці ж. Основаніе хвоста позвоночныхъ животныхъ. «На тобі, хортище-собачище, хвоста, да не кусай по жовтому, а кусай по білому». А хорт як укусив, так при самій репиці одкусив. Рудч. Ск. 16.  Словник української мови Грінченка