ретардація

ретарда́ція

-ї, ж., літ.

1》 Композиційний прийом, який полягає у штучному уповільненні розгортання сюжету, дії шляхом введення в художній твір вставних сцен та епізодів, описів природи і т. ін.

2》 лінгв. Повторення фонетичної ознаки одного з попередніх звуків у наступному; асиміляція.

3》 біол. Більш пізня закладка органу та уповільнення його розвитку порівняно з предками.

4》 Тимчасова або стійка зупинка психічного розвитку, а також затримка його темпу.

Значення в інших словниках

1. ретардація — Ретарда́ція: — сповільнення, затримка, штучне гальмування [46-1;46-2]  Словник з творів Івана Франка
2. ретардація — ретарда́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. ретардація — Затримка, сповільни  Словник чужослів Павло Штепа
4. ретардація — РЕТАРДА́ЦІЯ, ї, ж., літ. 1. Композиційний засіб, який полягає у штучному уповільненні розгортання сюжету, дії шляхом введення в художній твір вставних сцен та епізодів, описів природи і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
5. ретардація — ретарда́ція (від лат. retardatio – затримання, зупинка) в художній літературі штучне уповільнення або затримка в розгортанні дії з метою посилення інтересу читачів (напр., авторські відступи).  Словник іншомовних слів Мельничука
6. ретардація — РЕТАРДА́ЦІЯ, ї, ж., літ. Композиційний прийом, який полягає у штучному уповільненні розгортання сюжету, дії шляхом введення в художній твір вставних сцен та епізодів, описів природи і т. ін.  Словник української мови в 11 томах