ретуш

ре́туш

-і, ж.

1》 фот. Виправлення, підмальовування картин, фотознімків і т. ін. олівцями, фарбами або зішкрібанням чи хімічною обробкою.

2》 археол. Обробка каменя сколюванням.

Значення в інших словниках

1. ретуш — ре́туш іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. ретуш — РЕ́ТУШ, і, ж. 1. фот. Виправлення, підмальовування картин, фотознімків і т. ін. олівцями, фарбами або зішкрібанням чи хімічним обробленням. Чорна анілінова фарба дає ретуш, що не змивається при наступному обробленні фотовідбитків (з навч. літ.). 2. архл.  Словник української мови у 20 томах
3. ретуш — ре́туш (франц. retouche) підмальовування, виправлення фотознімка, картини, негатива.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. ретуш — РЕ́ТУШ, і, ж. 1. фот. Виправлення, підмальовування картин, фотознімків і т. ін. олівцями, фарбами або зішкрібанням чи хімічною обробкою. Чорна анілінова фарба дає ретуш, що не змивається при наступній обробці фотовідбитків (Довідник фот., 1959, 187). 2. архл. Обробка каменя сколюванням.  Словник української мови в 11 томах