ретуш
РЕ́ТУШ, і, ж.
1. фот. Виправлення, підмальовування картин, фотознімків і т. ін. олівцями, фарбами або зішкрібанням чи хімічним обробленням.
Чорна анілінова фарба дає ретуш, що не змивається при наступному обробленні фотовідбитків (з навч. літ.).
2. архл. Оброблення каменя сколюванням.
Відмінною особливістю олдувайської й ранньоашельської ретуші є її нерегулярність. Робочий край знаряддя рідко буває оброблений ретушшю суцільно, й між ретушованими ділянками залишаються більш чи менш необроблені проміжки (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)