Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
рецитувати —
Рецитува́ти: — (вірші) — декламувати, виголошувати [12] — голосно читати, говорити напам'ять, вголос [21,IV] — декламувати [35]
Словник з творів Івана Франка
рецитувати —
рецитува́ти дієслово недоконаного виду рідко
Орфографічний словник української мови
рецитувати —
Рецитува́ти. Декламувати, виголошувати. Відтак в школі, коли професор питає після книжкового шабльону, [ученик]рецитує докладно все згори надолину — часом лише яке qui pro quo, яке непорозумінє або перекручене уріжнороднює ситуацию (Корд.
Українська літературна мова на Буковині
рецитувати —
РЕЦИТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що, заст. Декламувати. А вже як зачне [тато] .. рецитувати стародавні вірші, то боки зривати можна (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
рецитувати —
рецитува́ти декламувати, виголошувати (ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
рецитувати —
ДЕКЛАМУВА́ТИ, ЧИТА́ТИ, ПРОКА́ЗУВАТИ, ПРОЧИ́ТУВАТИ рідше, ВІРШУВА́ТИ заст., РЕЦИТУВА́ТИ заст.; МЕЛОДЕКЛАМУВА́ТИ (у супроводі музики). — Док.: продекламува́ти, прочита́ти, проказа́ти, прорецитува́ти. Слухали музику, Чорнота декламував вірші (Є.
Словник синонімів української мови
рецитувати —
РЕЦИТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., заст. Декламувати. А вже як зачне [тато].. рецитувати стародавні вірші, то боки зривати можна (Фр., III, 1950, 430).
Словник української мови в 11 томах