рецитувати
Рецитува́ти. Декламувати, виголошувати. Відтак в школі, коли професор питає після книжкового шабльону, [ученик]рецитує докладно все згори надолину — часом лише яке qui pro quo, яке непорозумінє або перекручене уріжнороднює ситуацию (Корд., 1904, 16); На мій зазив, щоби описав сю ростину, ученик почав швидко рецитувати лєкцию, переказуючи майже до слова все, подане в книжці (Корд., 1904, 22)
// пол. recytować — декламувати; порівн. рецитація, лат. -читання вголос, голосне читання (СЧС, 375).
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.