1. Українська літературна мова на Буковині

рецитувати

Рецитува́ти. Декламувати, виголошувати. Відтак в школі, коли професор питає після книжкового шабльону, [ученик]рецитує докладно все згори надолину — часом лише яке qui pro quo, яке непорозумінє або перекручене уріжнороднює ситуацию (Корд., 1904, 16); На мій зазив, щоби описав сю ростину, ученик почав швидко рецитувати лєкцию, переказуючи майже до слова все, подане в книжці (Корд., 1904, 22)

// пол. recytować — декламувати; порівн. рецитація, лат. -читання вголос, голосне читання (СЧС, 375).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рецитувати — Рецитува́ти: — (вірші) — декламувати, виголошувати [12] — голосно читати, говорити напам'ять, вголос [21,IV] — декламувати [35] Словник з творів Івана Франка
  2. рецитувати — рецитува́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  3. рецитувати — -ую, -уєш, недок., перех., заст. Декламувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рецитувати — Голосно читати, вичитувати, вичитати, повичитувати, зачитувати, зачитати, позачитувати, начитувати .начитати, поначитувати, перечитувати, перечитати, поперечитувати, прочитувати, прочитати, голосити, виголошувати, виголосити, повиголошувати... Словник чужослів Павло Штепа
  5. рецитувати — РЕЦИТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що, заст. Декламувати. А вже як зачне [тато] .. рецитувати стародавні вірші, то боки зривати можна (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  6. рецитувати — рецитува́ти декламувати, виголошувати (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. рецитувати — ДЕКЛАМУВА́ТИ, ЧИТА́ТИ, ПРОКА́ЗУВАТИ, ПРОЧИ́ТУВАТИ рідше, ВІРШУВА́ТИ заст., РЕЦИТУВА́ТИ заст.; МЕЛОДЕКЛАМУВА́ТИ (у супроводі музики). — Док.: продекламува́ти, прочита́ти, проказа́ти, прорецитува́ти. Слухали музику, Чорнота декламував вірші (Є. Словник синонімів української мови
  8. рецитувати — РЕЦИТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., заст. Декламувати. А вже як зачне [тато].. рецитувати стародавні вірші, то боки зривати можна (Фр., III, 1950, 430). Словник української мови в 11 томах