речинець

Речи́нець. Термін. Речинець до вношеня подань назначений до 20. с[его]м[ісяця] (Б., 1895, 8, 4); Окружна рада шкільна в Гусятині розписує конкурс з речинцем до кінця мая с.р. на посаду римо- і греко-кат[олицкого] катехита (Б., 1895, 23, 3); В такім разі має він зголосити ся до двірника, а двірник оцінює ту річ, визначує докладний речинець до продажи, оголошує се в громаді і продає (См.-Стоцький, Громада, 21); Кождий довжник каси віддавати ме свій довг касі в призначенім речинци разом з процентом (См.-Стоцький, Порадник, 9); Вже речинець той, що я сама собі поставила, минув, а я манускрипт ще не переслала (Коб., Листи, 147, 552); Спішіть із замовленями, доки погода, бо ціни з кождим днем ростуть. При замовленях просить ся о точну адресу. Речинці платности після умови (Б., 1909, рекл.); Для того треба призвичаїти читачів до порядку і до додержуваня речинця відданя, який може, приміром, виносити місяць для научних, а дві неділі для белетристичних книжок (Кузеля, 1910, 9).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. речинець — Речи́нець: — строк, термін [47] — термін [34;46-1;46-2] — термін, срок [50] — строк [XIX] До рекурсу від тої резолюції полишено домінії 14-дневий речинець [XIX] Словник з творів Івана Франка
  2. речинець — РЕЧИНЕ́ЦЬ. Словник української мови у 20 томах
  3. речинець — ре́чинець → реченець Лексикон львівський: поважно і на жарт