рецитувати

Голосно читати, вичитувати, вичитати, повичитувати, зачитувати, зачитати, позачитувати, начитувати .начитати, поначитувати, перечитувати, перечитати, поперечитувати, прочитувати, прочитати, голосити, виголошувати, виголосити, повиголошувати, зіголошувати, зіголосити, позіголошувати, наголошувати, наголосити, понаголошувати, мовити .вимовляти, вимовити, повимовляти, промовляти, промовити, попромовляти, див. деклямувати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рецитувати — Рецитува́ти: — (вірші) — декламувати, виголошувати [12] — голосно читати, говорити напам'ять, вголос [21,IV] — декламувати [35] Словник з творів Івана Франка
  2. рецитувати — рецитува́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  3. рецитувати — Рецитува́ти. Декламувати, виголошувати. Відтак в школі, коли професор питає після книжкового шабльону, [ученик]рецитує докладно все згори надолину — часом лише яке qui pro quo, яке непорозумінє або перекручене уріжнороднює ситуацию (Корд. Українська літературна мова на Буковині
  4. рецитувати — -ую, -уєш, недок., перех., заст. Декламувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. рецитувати — РЕЦИТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що, заст. Декламувати. А вже як зачне [тато] .. рецитувати стародавні вірші, то боки зривати можна (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  6. рецитувати — рецитува́ти декламувати, виголошувати (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. рецитувати — ДЕКЛАМУВА́ТИ, ЧИТА́ТИ, ПРОКА́ЗУВАТИ, ПРОЧИ́ТУВАТИ рідше, ВІРШУВА́ТИ заст., РЕЦИТУВА́ТИ заст.; МЕЛОДЕКЛАМУВА́ТИ (у супроводі музики). — Док.: продекламува́ти, прочита́ти, проказа́ти, прорецитува́ти. Слухали музику, Чорнота декламував вірші (Є. Словник синонімів української мови
  8. рецитувати — РЕЦИТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., заст. Декламувати. А вже як зачне [тато].. рецитувати стародавні вірші, то боки зривати можна (Фр., III, 1950, 430). Словник української мови в 11 томах