рецитувати
ДЕКЛАМУВА́ТИ, ЧИТА́ТИ, ПРОКА́ЗУВАТИ, ПРОЧИ́ТУВАТИ рідше, ВІРШУВА́ТИ заст., РЕЦИТУВА́ТИ заст.; МЕЛОДЕКЛАМУВА́ТИ (у супроводі музики). — Док.: продекламува́ти, прочита́ти, проказа́ти, прорецитува́ти. Слухали музику, Чорнота декламував вірші (Є. Гуцало); (Орест:) От я знайшов одні вірші. (Любов:) Краще вголос прочитайте, бо я люблю, як ви читаєте вірші (Леся Українка); Він цитував деякі рядки Сосюри й Тичини.. по пам'яті, легко й точно проказував: "На майдані коло церкви..." (Т. Масенко); Він мав звичку вголос прочитувати різні п'єси, особливо написані віршами (Л. Смілянський); Через годину дядько вже сидить на ґанку і віршує Міцкевича (М. Коцюбинський); А як зачне (тато).. рецитувати стародавні вірші, то боки зривати можна (І. Франко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рецитувати — Рецитува́ти: — (вірші) — декламувати, виголошувати [12] — голосно читати, говорити напам'ять, вголос [21,IV] — декламувати [35] Словник з творів Івана Франка
- рецитувати — рецитува́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- рецитувати — Рецитува́ти. Декламувати, виголошувати. Відтак в школі, коли професор питає після книжкового шабльону, [ученик]рецитує докладно все згори надолину — часом лише яке qui pro quo, яке непорозумінє або перекручене уріжнороднює ситуацию (Корд. Українська літературна мова на Буковині
- рецитувати — -ую, -уєш, недок., перех., заст. Декламувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рецитувати — Голосно читати, вичитувати, вичитати, повичитувати, зачитувати, зачитати, позачитувати, начитувати .начитати, поначитувати, перечитувати, перечитати, поперечитувати, прочитувати, прочитати, голосити, виголошувати, виголосити, повиголошувати... Словник чужослів Павло Штепа
- рецитувати — РЕЦИТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що, заст. Декламувати. А вже як зачне [тато] .. рецитувати стародавні вірші, то боки зривати можна (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- рецитувати — рецитува́ти декламувати, виголошувати (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- рецитувати — РЕЦИТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., заст. Декламувати. А вже як зачне [тато].. рецитувати стародавні вірші, то боки зривати можна (Фр., III, 1950, 430). Словник української мови в 11 томах