ригання

рига́ння

-я, с., вульг.

Дія за знач. ригати та результат цієї дії.

Значення в інших словниках

1. ригання — рига́ння іменник середнього роду вульг.  Орфографічний словник української мови
2. ригання — РИГА́ННЯ, я, с., вульг. Дія за знач. рига́ти та результат цієї дії. Душна хата, заповнена випарами всяких напитків, риганням, бо й се відбувалося тут же, давила низькою стелею і ще більше розморювала п'яних людей (Г. Хоткевич).  Словник української мови у 20 томах
3. ригання — РИГА́ННЯ, я, с., вульг. Дія за знач. рига́ти та результат цієї дії. Душна хата, заповнена випарами всяких напитків, риганням, бо й се відбувалося тут же, давила низькою стелею і ще більше розморювала п’яних людей (Хотк., Довбуш, 1965, 244).  Словник української мови в 11 томах