ригувати

ригува́ти

-ую, -уєш, недок., розм., рідко.

1》 Метатися з ревом (про рогату худобу).

2》 Погано писати.

Значення в інших словниках

1. ригувати — ригува́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. ригувати — РИГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм., рідко. Метатися з ревом (про рогату худобу). Скотина ригує, як побачить свіжу кров (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
3. ригувати — РИГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм., рідко, 1. Метатися з ревом (про рогату худобу). Скотина ригує, як побачить свіжу кров (Сл. Гр.). 2. Погано писати. [Xрапко:] Горе мені, що нема нівідки підмоги. Дунька — ще гірше від мене ригує — дряпа, як курка лапою (Мирний, V, 1955, 121).  Словник української мови в 11 томах
4. ригувати — Ригувати, -гую, -єш гл. О рогатомь скотѣ: метаться, бѣсноваться съ ревомъ. Скотина ригує, як побачить свіжу кров. Ромен. у.  Словник української мови Грінченка