рипіти
рипі́ти
-плю, -пиш; мн. риплять; недок.
1》 Видавати рип (див. рип I).
|| чим. Створювати рип.
2》 розм. Говорити різким, неприємним голосом.
|| Різко звучати.
3》 розм. Хрипіти (про легені).
|| безос.
Великий тлумачний словник сучасної української мови