Великий тлумачний словник сучасної мови

рисистий

риси́стий

-а, -е.

Який має швидку рись (див. рись II) (про коней).

|| На якому займаються виведенням рисаків.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. рисистий — риси́стий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. рисистий — РИСИ́СТИЙ, а, е. Який має швидку рись (див. рись²) (про коней). У верхових і рисистих коней найчастіше голова буває середньої величини (з наук. літ.); // На якому займаються виведенням рисаків.  Словник української мови у 20 томах
  3. рисистий — РИСИ́СТИЙ, а, е. Який має швидку рись ( див. рись²) (про коней). У верхових і рисистих коней найчастіше голова буває середньої величини (Конярство, 1957, 10); // На якому займаються виведенням рисаків.  Словник української мови в 11 томах