рисистий
риси́стий
-а, -е.
Який має швидку рись (див. рись II) (про коней).
|| На якому займаються виведенням рисаків.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рисистий — риси́стий прикметник Орфографічний словник української мови
- рисистий — РИСИ́СТИЙ, а, е. Який має швидку рись (див. рись²) (про коней). У верхових і рисистих коней найчастіше голова буває середньої величини (з наук. літ.); // На якому займаються виведенням рисаків. Словник української мови у 20 томах
- рисистий — РИСИ́СТИЙ, а, е. Який має швидку рись ( див. рись²) (про коней). У верхових і рисистих коней найчастіше голова буває середньої величини (Конярство, 1957, 10); // На якому займаються виведенням рисаків. Словник української мови в 11 томах