1. Словник української мови в 11 томах

рисистий

РИСИ́СТИЙ, а, е. Який має швидку рись ( див. рись²) (про коней).

У верхових і рисистих коней найчастіше голова буває середньої величини (Конярство, 1957, 10);

// На якому займаються виведенням рисаків.

Вперше штучне запліднення тварин здійснив видатний російський біолог Іванов ще 1899 року тут же, на Полтавщині, у Дубровському рисистому кінному заводі (Знання.., 9, 1971, 21).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рисистий — риси́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. рисистий — -а, -е. Який має швидку рись (див. рись II) (про коней). || На якому займаються виведенням рисаків. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рисистий — РИСИ́СТИЙ, а, е. Який має швидку рись (див. рись²) (про коней). У верхових і рисистих коней найчастіше голова буває середньої величини (з наук. літ.); // На якому займаються виведенням рисаків. Словник української мови у 20 томах