Великий тлумачний словник сучасної мови

ристю

ри́стю

присл., заст.

Риссю (у 1 знач.).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. ристю — ри́стю прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
  2. ристю — РИ́СТЮ, присл., прост. Риссю (у 1 знач.). Відокремився чималий загін кінноти і ристю почав іти до ліска (В. Собко).  Словник української мови у 20 томах
  3. ристю — РИ́СТЮ, присл., заст. Риссю (у 1 знач.). Відокремився чималий загін кінноти і ристю почав іти до ліска (Собко, Любов, 1935, 59).  Словник української мови в 11 томах
  4. ристю — Ристю нар. Рысью. см. ристь.  Словник української мови Грінченка