ристю

РИ́СТЮ, присл., заст. Риссю (у 1 знач.).

Відокремився чималий загін кінноти і ристю почав іти до ліска (Собко, Любов, 1935, 59).

Значення в інших словниках

1. ристю — ри́стю прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. ристю — присл., заст. Риссю (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ристю — РИ́СТЮ, присл., прост. Риссю (у 1 знач.). Відокремився чималий загін кінноти і ристю почав іти до ліска (В. Собко).  Словник української мови у 20 томах
4. ристю — Ристю нар. Рысью. см. ристь.  Словник української мови Грінченка