роб
-а, ч.
1》 В оруд. в. одн. у сполуч. з прикм. уживається в знач.: спосіб.
Своїм робом робити — діяти, чинити, поводитися за власним (його і т. ін.) розсудом.
Таким робом — а) отак, таким чином; б) (у знач. вставн. сл.) отже, отож.
Ходити лихим робом — діяти несправедливо, чинити зле, недобре.
2》 заст. Робітник.
Великий тлумачний словник сучасної української мови