розбавлений

розба́влений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розбавити.

|| розбавлено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. розбавлений — (лице): веселий [V] — розвеселений [VI]  Словник з творів Івана Франка
2. розбавлений — розба́влений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
3. розбавлений — РОЗБА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розба́вити. Крізь маленькі косі віконечка – голуба ніч у хату: синькою, ріденько розбавленою, стіни – раз-раз! І – голубі (А. Головко).  Словник української мови у 20 томах
4. розбавлений — розба́влений який відчув азарт, захоплення (ст): Розбавлені цим ку́пном ідуть ще за рукавичками, торбинкою й деякими дрібничками (Вільде)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. розбавлений — РОЗБА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розба́вити. Дідок у глазетовому каптані поквапно допив третю свою чашку, дуже розбавлену ромом (Пушкін, Капіт. дочка, перекл. за ред.  Словник української мови в 11 томах