розбентежений

розбенте́жений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розбентежити.

Значення в інших словниках

1. розбентежений — розбенте́жений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розбентежений — РОЗБЕНТЕ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розбенте́жити. Спокійні роздуми його ніби трохи остудили Богдана. Але навіть коли й полягали, то ще довго не могли заснути, розбентежені, розбунтовані пережитим за день (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
3. розбентежений — РОЗБЕНТЕ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розбенте́жити. Спокійні роздуми його ніби трохи остудили Богдана. Але навіть коли й полягали, то ще довго не могли заснути, розбентежені, розбунтовані пережитим за день (Гончар, Людина.., 1960, 24).  Словник української мови в 11 томах