розбовтаний
розбо́втаний
-а, -е, розм.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розбовтати.
2》 у знач. прикм. Якого розмісили, їздячи, ходячи по ньому під час негоди (про шлях, дорогу).
3》 у знач. прикм., перен. Недисциплінований, позбавлений витримки (про людину); неорганізований.
Великий тлумачний словник сучасної української мови