розборонений

розборо́нений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розборонити.

|| розборонено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. розборонений — розборо́нений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розборонений — РОЗБОРО́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розборони́ти.  Словник української мови у 20 томах
3. розборонений — РОЗБОРО́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розборони́ти.  Словник української мови в 11 томах