розбомблений

розбо́мблений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розбомбити 1).

|| розбомблено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. розбомблений — розбо́мблений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розбомблений — РОЗБО́МБЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розбомби́ти 1. Ніколи ще не бачив письменник так сильно розбомбленого міста (В. Собко); Нічого певного не знає він про їхній смертний час, про те, як тонуло розбомблене фашистськими літаками транспортне судно (О.  Словник української мови у 20 томах
3. розбомблений — РОЗБО́МБЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розбомби́ти 1. Ніколи ще не бачив письменник так сильно розбомбленого міста (Собко, Стадіон, 1954, 47); Нічого певного не знає він про їхній смертний час, про...  Словник української мови в 11 томах