розвага
розва́га
-и, ж.
1》 Те, що розвеселяє, розважає людину.
|| перев. мн. Заходи з метою розвеселяти, розважати людей.
|| Місце, де людина може повеселитися, розважити себе.
2》 Те, що заспокоює, утішає кого-небудь у горі, нещасті і т. ін.; утіха.
3》 зах. Розсудливість.
Великий тлумачний словник сучасної української мови