Великий тлумачний словник сучасної мови

розважно

розва́жно

присл.

1》 Присл. до розважний.

2》 рідко. Не поспішаючи, повільно.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розважно — розва́жно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. розважно — РОЗВА́ЖНО, присл. 1. Присл. до розва́жний. Гляди, однак! розважно обмірковуй Діла свої! (А. Кримський); “Умерли-таки батько!” з жахом згадав хлопець і скривився з болю та й, може б, був заплакав, але дядько Лаврін заговорив розважно: “Не плач, хлопче...  Словник української мови у 20 томах
  3. розважно — РОЗУ́МНО (у відповідності з вимогами розуму), РОЗСУ́ДЛИВО, МУ́ДРО, РОЗВА́ЖЛИВО, ТВЕРЕ́ЗО, РОЗВА́ЖНО рідше, РОЗСУ́ДНО рідше, ЗМУ́ДРА діал.  Словник синонімів української мови
  4. розважно — Розва́жно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розважно — РОЗВА́ЖНО, присл. 1. Присл. до розва́жний. Гляди, однак! розважно обмірковуй Діла свої! (Крим., Вибр., 1965, 286); «Умерли-таки батько!...  Словник української мови в 11 томах
  6. розважно — Розважно нар. Разсудительно, благоразумно.  Словник української мови Грінченка