розвал

розва́л

-у, ч.

1》 Дія за знач. розвалити, розвалювати 2).

2》 Стан за знач. розвалитися, розвалюватися, розвалятися 2).

3》 розм. Порушення, розлад нормальної роботи, діяльності чого-небудь.

Значення в інших словниках

1. розвал — розва́л іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. розвал — Розпад, руїна, розлад, РОЗКЛАД; п! КРАХ.  Словник синонімів Караванського
3. розвал — [розвал] -лу, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў  Орфоепічний словник української мови
4. розвал — РОЗВА́Л, у, ч. 1. Дія за знач. розвали́ти, розва́лювати 2. Жахливий національний гніт в австрійській монархії ставив основним завданням революції [1848 р.] відокремлення пригноблених націй від цієї імперії, розвал .. Австрійської імперії ..  Словник української мови у 20 томах
5. розвал — РУЙНУВА́ННЯ (дія, в процесі якої руйнують, нищать що-небудь), РУЙНА́ЦІЯ, РУЇ́НА, РОЗВА́Л, НИ́ЩЕННЯ, ЗНИ́ЩЕННЯ, ЛАМА́ННЯ, РОЗБИВА́ННЯ, РОЗВА́ЛЮВАННЯ, РОЗО́РЕННЯ рідше, РО́ЗРУЙ поет., рідко.  Словник синонімів української мови
6. розвал — РОЗВА́Л, у, ч. 1. Дія за знач. розвали́ти, розва́лювати 2. Жахливий національний гніт в австрійській монархії ставив основним завданням революції [1848 р.] відокремлення пригноблених націй від цієї імперії, розвал.. Австрійської імперії..  Словник української мови в 11 томах