Значення в інших словниках

  1. розвал — розва́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. розвал — Розпад, руїна, розлад, РОЗКЛАД; п! КРАХ. Словник синонімів Караванського
  3. розвал — [розвал] -лу, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў Орфоепічний словник української мови
  4. розвал — РОЗВА́Л, у, ч. 1. Дія за знач. розвали́ти, розва́лювати 2. Жахливий національний гніт в австрійській монархії ставив основним завданням революції [1848 р.] відокремлення пригноблених націй від цієї імперії, розвал .. Австрійської імперії .. Словник української мови у 20 томах
  5. розвал — РУЙНУВА́ННЯ (дія, в процесі якої руйнують, нищать що-небудь), РУЙНА́ЦІЯ, РУЇ́НА, РОЗВА́Л, НИ́ЩЕННЯ, ЗНИ́ЩЕННЯ, ЛАМА́ННЯ, РОЗБИВА́ННЯ, РОЗВА́ЛЮВАННЯ, РОЗО́РЕННЯ рідше, РО́ЗРУЙ поет., рідко. Словник синонімів української мови
  6. розвал — РОЗВА́Л, у, ч. 1. Дія за знач. розвали́ти, розва́лювати 2. Жахливий національний гніт в австрійській монархії ставив основним завданням революції [1848 р.] відокремлення пригноблених націй від цієї імперії, розвал.. Австрійської імперії.. Словник української мови в 11 томах