розвал
РОЗВА́Л, у, ч.
1. Дія за знач. розвали́ти, розва́лювати 2.
Жахливий національний гніт в австрійській монархії ставив основним завданням революції [1848 р.] відокремлення пригноблених націй від цієї імперії, розвал.. Австрійської імперії.. і утворення самостійних національних держав (Нова іст., 1956, 156).
2. Стан за знач. розвали́тися, розва́люватися, розваля́тися 2.
Роки революції і громадянської війни були періодом ідейного краху й організаційного розвалу буржуазних і буржуазно-націоналістичних партій, їх політичної загибелі (Ком. Укр., 6, 1968, 77).
3. розм. Порушення, розлад нормальної роботи, діяльності чого-небудь.
[Щур:] Начальника бурових «10» і «12».. за систематичне пияцтво, розвал роботи і допущену аварію — з посади увільнити (Дмит., Драм. тв., 1958, 346).
Значення в інших словниках
- розвал — розва́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- розвал — Розпад, руїна, розлад, РОЗКЛАД; п! КРАХ. Словник синонімів Караванського
- розвал — [розвал] -лу, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў Орфоепічний словник української мови
- розвал — -у, ч. 1》 Дія за знач. розвалити, розвалювати 2). 2》 Стан за знач. розвалитися, розвалюватися, розвалятися 2). 3》 розм. Порушення, розлад нормальної роботи, діяльності чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розвал — РОЗВА́Л, у, ч. 1. Дія за знач. розвали́ти, розва́лювати 2. Жахливий національний гніт в австрійській монархії ставив основним завданням революції [1848 р.] відокремлення пригноблених націй від цієї імперії, розвал .. Австрійської імперії .. Словник української мови у 20 томах
- розвал — РУЙНУВА́ННЯ (дія, в процесі якої руйнують, нищать що-небудь), РУЙНА́ЦІЯ, РУЇ́НА, РОЗВА́Л, НИ́ЩЕННЯ, ЗНИ́ЩЕННЯ, ЛАМА́ННЯ, РОЗБИВА́ННЯ, РОЗВА́ЛЮВАННЯ, РОЗО́РЕННЯ рідше, РО́ЗРУЙ поет., рідко. Словник синонімів української мови