розвеселений

розвесе́лений

-а, -е, розм.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розвеселити.

Значення в інших словниках

1. розвеселений — розвесе́лений прикметник  Орфографічний словник української мови
2. розвеселений — РОЗВЕСЕ́ЛЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до розвесели́ти. – Тільки тата нема, – згадала Семениха, і знову захмурилися всі обличчя, розвеселені трохи розповіддю Ілаша (О. Маковей).  Словник української мови у 20 томах
3. розвеселений — РОЗВЕСЕ́ЛЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до розвесели́ти. — Тільки тата нема, — згадала Семениха, і знову захмурилися всі обличчя, розвеселені трохи розповіддю Ілаша (Мак., Вибр., 1956, 582).  Словник української мови в 11 томах