розвідчий

розві́дчий

-а, -е, рідко.

Те саме, що розвідувальний.

Значення в інших словниках

1. розвідчий — РОЗВІ́ДЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що розві́дувальний. Тут [у Кайзервальді] організувалося українське військо, тут відбували свої перші вправи Січові стрільці у стрілянню [стрілянні] й розвідчій службі (І. Крип'якевич).  Словник української мови у 20 томах
2. розвідчий — РОЗВІ́ДЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що розві́дувальний.  Словник української мови в 11 томах