розвідчий

РОЗВІ́ДЧИЙ, а, е, рідко.

Те саме, що розві́дувальний.

Тут [у Кайзервальді] організувалося українське військо, тут відбували свої перші вправи Січові стрільці у стрілянню [стрілянні] й розвідчій службі (І. Крип'якевич).

Значення в інших словниках

1. розвідчий — -а, -е, рідко. Те саме, що розвідувальний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. розвідчий — РОЗВІ́ДЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що розві́дувальний.  Словник української мови в 11 томах