розговорити

розговори́ти

див. розговорювати.

Значення в інших словниках

1. розговорити — розговори́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. розговорити — РОЗГОВОРИ́ТИ див. розгово́рювати.  Словник української мови у 20 томах
3. розговорити — РОЗГОВОРИ́ТИ див. розгово́рювати.  Словник української мови в 11 томах
4. розговорити — Розговорити см. розговорювати.  Словник української мови Грінченка