Словник української мови Грінченка

розговорити

Розговорити

см. розговорювати.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. розговорити — розговори́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. розговорити — див. розговорювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розговорити — РОЗГОВОРИ́ТИ див. розгово́рювати.  Словник української мови у 20 томах
  4. розговорити — РОЗГОВОРИ́ТИ див. розгово́рювати.  Словник української мови в 11 томах