розговорити
Розговорити
см. розговорювати.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розговорити — розговори́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- розговорити — див. розговорювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розговорити — РОЗГОВОРИ́ТИ див. розгово́рювати. Словник української мови у 20 томах
- розговорити — РОЗГОВОРИ́ТИ див. розгово́рювати. Словник української мови в 11 томах