розговорити

Розговорити

см. розговорювати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розговорити — розговори́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розговорити — див. розговорювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розговорити — РОЗГОВОРИ́ТИ див. розгово́рювати. Словник української мови у 20 томах
  4. розговорити — РОЗГОВОРИ́ТИ див. розгово́рювати. Словник української мови в 11 томах